Остерігайтеся уподібнення своєї мови до спрощено-спотвореного дитячого мовлення, уникайте шаблонів у формах висловлювання.
Створюйте й належно утримуйте найпершу бібліотеку малюка – нехай його власністю будуть добре ілюстровані великогабаритні книжки.
Під час спілкування з дитиною намагайтесь спиратися на її досвід і підводити до порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнень, до встановлення взаємозв’язків між предметами. Дитину треба зацікавити і здивувати.
Створюйте розвивальне середовище, яке сприятиме безпроблемному засвоєнню рідної мови. Головним і незмінним елементом такого середовища є дорослий – партнер у спілкуванні, у спільній діяльності.
Дотримуватися оптимально доцільних для дитини по тривалості, кількості та якості мовленнєвих контактів.
Забезпечити дитині спокійний темп життя, створювати навколо неї атмосферу доброзичливості, терпимості, любові і захищеності.
Уникати сурових запитально-дисциплінарних зауважень та питань: „Хто тобі дозволив це брати?”, „Чому ти не слухаєшся?”, „Куди ти поліз?”, „Що ти робиш?”.
Спілкуватися з дитиною орфоепічно та граматично правильною українською мовою.
Відмовитися від зіставлення мовленнєвих досягнень дитини та її однолітків.
Уникайте категоричних висновків щодо рівня мовленнєвого розвитку своєї дитини.
Активізуйте загальну моторику дитини, узгодження рухів, координацію рухів.
Розвивайте м’язи пальців рук за допомогою спеціальних ігор та вправ.
Сприяйте розвитку зорової і слухової уваги і пам’яті.
Приділяйте увагу розвитку мови і звуковимови за наслідуванням.
Працюйте над розвитком моторики артикуляційного апарату в ігровій формі (вправи: „Лопатка”, „Голочка”, „Чашечка”, „Гірка”, „Смачне варення”, „Годинник”, „Маляр”, „Конячки”, „Бджілки”, „Комарики”.)